- гартувати
- —————————————————————————————гартува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
гартувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Надавати металевим виробам твердості, пружності, міцності нагріванням до високої температури та наступним раптовим охолодженням. 2) перен. Виховувати моральну і фізичну стійкість у боротьбі з труднощами. || Зміцнювати … Український тлумачний словник
гартувати — 1) (надавати металевим виробам твердости, пружности, міцности нагріванням з наступним швидким охолоджуванням), загартовувати, загартувати, сталити 2) (виховувати моральну й фізичну стійкість), загартовувати, загартувати … Словник синонімів української мови
догартовувати — ую, уєш, недок., догартува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., мет. Закінчувати гартувати; гартувати до певного ступеня … Український тлумачний словник
вигартовувати — ую, уєш, недок., ви/гартувати, ую, уєш, док., перех. 1) Гартуючи, робити міцнішим, пружнішим. 2) перен. Зміцнювати, робити стійким, витривалим кого , що небудь … Український тлумачний словник
гартований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гартувати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
гартування — я, с. Дія за знач. гартувати … Український тлумачний словник
перегартовувати — ую, уєш, недок., перегартува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Гартувати ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Надмірно гартуючи, псувати … Український тлумачний словник
сталити — лю/, ли/ш, недок., перех. 1) Наварювати сталлю і гострити що небудь. || Заварювати сталлю тріщини, отвори в чому небудь металевому. 2) Те саме, що гартувати … Український тлумачний словник
вигартувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
квасити — квашу, квасиш, Пр. Робити квасним, піддавати бродінню. Квасити желізо (гартувати залізо); Квасити в собі (таїти, тримати в собі); Квасити скору (бейцувати шкіру); Квасити ся (роздатовуватися, кривитися) … Словник лемківскої говірки